умовивід

УМОВИВІД - у традиційній логіці різновид міркування, коли здійснюється перехід, згідно з логічними правилами, від одного або двох висловлювань-засновків до нового висловлювання-висновку. Сучасна логіка має справу із логічними моделями (схемами) У., які в узагальненому вигляді можна представити, зокрема, як х,, хг,.... -» у, де х,, х2,.... хп - засновки, а у - висновок. З семантичної точки зору (тобто з точки зору обґрунтування використовуваних синтаксичних засобів) логічна форма У. є доведенням. У. поділяють на правильні (логічна форма таких У. завжди гарантує отримання істинного висновку, за умови наявності істинних засновків) і неправильні. Якщо умова правильності дотримана, це означає, що між засновками і висновком У. наявне відношення логічного слідування. Зазначимо: для індуктивних У. критерій правильності потребує уточнень з огляду на те, що за їх допомогою здійснюють перехід від достовірного знання до імовірного і, отже, між засновками і висновком таких У. наявне не відношення логічного слідування, а відношення підтвердження. Найпростіші У. представлені у формі простих категоричних силогізмів, дослідження яких здебільшого становило предмет традиційної логіки. Сучасна символічна логіка значно розширює коло досліджень, аналізуючи складніші теоретичні побудови: наукові теорії, які можна розглядати як низку певним чином пов'язаних між собою У. У. є формою отримання нового знання у значенні, що виведене і зафіксоване у висновках знання, безпосередньо у засновках не наявного; У. мають важливе значення для формування переконань, бо процедури доведення/аргументації та спростування/критики здійснюють здебільшого саме у формі У. (див. міркування, силогізм, дедукція, індукція, вивід, доведення).

І.Олексюк